8 травня – День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, і для світу цей день став нагадуванням про страшні злочини проти людяності та жахи війни. Нагадуванням, що зло “ніколи знову” не має повторитися.
Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з нацизмом і переміг його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять і жертви війни: остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл. Війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.
Тема війни ніколи не втрачає актуальності. Тому що, перш за все, вона розкриває цінність людяності, свідомості та хоробрості.
“ЯКЩО НЕ ЗАБУВАТИ ВІЙНУ, З’ЯВЛЯЄТЬСЯ БАГАТО НЕНАВИСТІ. А ЯКЩО ВІЙНУ ЗАБУВАЮТЬ, ПОЧИНАЄТЬСЯ НОВА” – так говорили в давнину.
Найпронизливіші книги про Другу світову війну, які написано у XX столітті:
1.Довженко О. “Україна у вогні”
2.Гончар О. “Модри камінь “
3. Малик В. “Двоє над прірвою.
4. Винничук Ю. “Танго смерті “.
5. Е.М.Ремарк. “Тріумфальна арка”.
6. Шлінк Б. “
Читець”
7. “Щоденник Анни Франк”
8. Алексієвич С. “У війні не жіноче обличчя”.