Порядок реагування на доведення випадків булінгу в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу

Порядок
реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в  закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

 

  1. Підставою для реагування в закладі освіти на випадки булінгу (цькування) є заява або повідомлення, про випадок та/або підозру його вчинення стосовно неповнолітньої особи та/або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, отриманої суб’єктами реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Повідомлення можуть бути в усній та/або письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації (телефон, соціальні мережі, електронна пошта, електронні месенджери,офіційні веб ресурси та ін.).

  1. Повідомляти про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти може будь-яка особа, учасником або стороною якого вона стала або яка підозрює про його вчинення стосовно неповнолітньої особи та/або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, або про який отримала достовірну інформацію.
  2. Повнолітні учасники освітнього процесу зобов’язані вжити заходів невідкладного реагування у разі звернення дитини та/або якщо вони стали свідками булінгу (цькування) (оцінити рівень небезпеки життю та здоров’ю сторін булінгу (цькування), негайно втрутитись із метою припинення небезпечного впливу, надати (за потреби) невідкладну медичну та психологічну допомогу, звернутись до органів охорони здоров’я для надання медичної допомоги тощо).
  3. Керівник закладу освіти: призначає уповноважену особу за реалізацію норм законодавства у сфері запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти з числа своїх заступників; у разі отримання заяви про випадок булінгу (цькування) не пізніше однієї доби повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України про звернення, одного з батьків або законних представників неповнолітньої особи; для невідкладного надання психологічної допомоги (за потреби) інформує територіальний орган (підрозділ) служби у справах дітей та/або центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; для організації надання медичної допомоги постраждалій особі (за потреби) викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; визначає наказом склад комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) з метою проведення розслідування; у випадку тимчасової відсутності уповноваженої особи визначає цим наказом особу зі складу комісії, відповідальну за підготовку матеріалів для засідання (шляхом опитування учасників випадку, з’ясування наявності фото та відеофіксацій, психологічної характеристики сторін тощо ); інформує особу, яка звернулась із заявою, про подальший порядок її розгляду; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) не пізніше, ніж три робочі дні з дня надходження заяви про випадок або підозру з метою планування та застосування необхідних заходів реагування.

         Діяльність комісії закладу освіти з розгляду випадків булінгу (цькування)

  1. Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) є колегіальним органом закладу освіти, яка скликається в кожному окремому випадку надходження заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти не пізніше ніж три робочі дні з дня надходження заяви або повідомлення.
  2. До складу комісії входять уповноважена особа та інші зацікавлені особи (педагогічні працівники, практичний психолог, медичний працівник та інші особи) за рішенням керівника закладу освіти.
    До участі в засіданні комісії також можуть бути залучені сторони булінгу (цькування) (за потреби), один з батьків або законних представників неповнолітнього кривдника та потерпілого, представники інших суб’єктів реагування на випадки боулінгу (цькування) в закладах освіти та інших зацікавлених сторін.
  1. Комісія на своїх засіданнях розробляє пропозиції та рекомендації з питань, що належать до її компетенції.
  2. За підсумками роботи комісії складається протокол.
  1. За виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в закладі освіти та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування) згідно з протоколом засідання комісії відповідає уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії.
  2. До повноважень комісії належать: розгляд та аналіз матеріалів за результатами проведенного розслідування щодо з’ясування обставин на підставі заяви про булінг (цькування); визначення сторін булінгу (цькування), можливих причин та необхідних заходів для їх усунення; планування заходів стабілізації психологічного клімату у колективі, формування емпатії між сторонами булінгу (цькування) та надання соціальних та психолого-педагогічних послуг сторонам булінгу (цькування), в тому числі із залученням необхідних фахівціві з надання правової, соціальної та іншої допомоги тощо; формування рекомендацій для педагогічних працівників закладу освіти щодо доцільних методів навчання та організації роботи з неповнолітніми сторонами булінгу (цькування) та їхніми батьками або законними представниками.

         Порядок застосування заходів виховного впливу в закладі освіти

  1. Заходи виховного впливу застосовуються для відновлення та нормалізації відносин між учасниками освітнього процесу після випадку булінгу (цькування) з метою створення та сприятливого для навчання та роботи освітнього середовища.
  2. Заходи виховного впливу застосовуються у разі наявності факту булінгу (цькування) в закладі освіти по відношенню до кривдника, потерпілого та свідків.
  3. Заходи виховного впливу мають забезпечити дотримання прав та інтересів сторін булінгу (цькування), необхідне виховання та освіту, соціальну та психолого-педагогічну допомогу.
  4. Заходи виховного впливу реалізуються педагогічними працівниками закладу освіти із залученням необхідних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги, в тому числі територіальних органів (підрозділів) служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді тощо.
  5. Необхідні заходи виховного впливу визначає та планує комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
  6. Керівник закладу освіти вживає необхідних заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу, в тому числі залучення (за потреби) необхідних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги тощо.
  7. Керівник закладу освіти забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).
  8. Практичний психолог та соціальний педагог у межах своїх посадових обов’язків: діагностують стан психологічного клімату в колективі, в якому відбувся булінг (цькування); за результатами діагностики розробляють план корекційної роботи з кривдником та свідками із залученням батьків або законних представників; розробляють та реалізують програму індивідуальної реабілітації для потерпілого; розробляють профілактичні заходи для групи, в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування); для батьків або законних представників; здійснюють супровід педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес для групи, в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування); забезпечують надання психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
  9. Педагогічні працівники, які забезпечують освітній процес для групи, в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування): виконують рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти щодо доцільних методів навчання та організації роботи з неповнолітніми сторонами булінгу (цькування) та їхніми батьками або законними представниками; забезпечують інтеграцію антибулінгового компоненту в освітній процес, який визначається правилами поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти, статутом закладу освіти, законодавством; виробляють спільно з здобувачами освіти правила взаємодії групи під час освітнього процесу.

            Уповноважена особа для здійснення невідкладних заходів реагування у випадку виявлення фактів насильства та/або отримання заяв і повідомлень від постраждалої особи/ інших осіб – заступник директора з навчально- виховної роботи ВПУ СОТ
   Мельник Галина Іванівна
тел. 75-70-96
моб. 0679513421

ПЕРЕЛІК
організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства

 Організації та установи до яких слід звертатися у випадку домашнього насильства:
– до територіального органу поліції або за телефоном 102;
– до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
– до управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрації;
– до громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства;
– до психолога, соціального педагога, класного керівника, майстра виробничого навчання, тощо;
– до близької людини;
– на телефони «Гарячих ліній».

Безкоштовні телефони «Гарячих ліній»
Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда-Україна»:0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)
Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.
Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.
Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству ( консультації юриста, психолога, соціального педагога) 116-123 ( цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів), 0-800-500 та 116-111
Можна отримати інформацію про організацію та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.
Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:
(044)255-64-50

Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

Зателефонувавши за номером 0 800213  103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:
інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
-безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
-правові консультації;
-зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію пр. їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Служби підтримки постраждалих осіб:

1) центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
2) притулки для дітей;
3) центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
4) соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
5) центри соціально-психологічної допомоги;
6) територіальні центри  соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
7) інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим  особам.

Попередження насильства

  1. Закон України»Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229 від 7 грудня 2017року.

2.Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. № 658 (п.39-41).

3.Наказ МОН України  «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами» від 02.10.2018р.№1047.

4.Наказ ТВО від 30.10.2018р. №428 «Про  заходи щодо протидії домашньому насильству».

– Лист МОН України від 07.08.2018 р. 31/9-486  «Про деякі питання організації в закладах освіти виховної роботи щодо безпеки й благополуччя дитини у 2018/2019 навчальному році».

– Лист Міністерства соціальної політики Українивід 29.12.2018 № 27/0/2-19/57 « Про постанову Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №800» та методичні рекомендації щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України  « Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих  обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю» від 03.10.2018 №800.

– Спільний наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти  і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.2014 №564/836/945/577 « Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення» – (форма повідомлення)

Булінг

1.Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування)»  від 18 грудня 2018року №2657 – VІІІ.

2.Лист МОН України від 29.01.2019 №1/9-881 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо протидії булінгу ( цькування)»  від 18 грудня 2018року №2657 – VІІІ» ( управлінський та просвітницький підхід).

  1. Лист МОНУ від 29.12.2018р. № 1/9-790 « Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу».

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *